Розміщення реклами тут - +380 (98) 607 99 77

Турянський часник і жаб’ячі лапки: Тур’я Ремета – самобутнє село з великими планами

Село Тур’я Ремета у Перечинському районі наділене розкішною природою, екзотичною флорою, стратегічною географією, цікавою історією, рекреацією та небанальними родзинками. Є потенціал, напрацювання, плани, амбіції, а також результати “Розробки концепції розвитку туристичних маршрутів села Тур’ї Ремети”. 
Довкола Ремети впевнено почуваються туристичні монстри — Лумшори зі своїми чанами та широкоформатний комплекс “Воєводино”. Скептики спитають, що ж тоді хоче скромна Ремета? А саме вона спроможна довести, що маленька громада таки здатна розвинути туристичний потенціал і стати хоч транзитною, проте затишною, самодостатньою локацією, – пише Varosh.
Google відкриває креативні й навіть хайпові згадки про історичну і вже модерну Ремету.  “Іподром, жаб’ячі лапки, могила Еліс Віндзор”, “Із часником через кладовище: на Закарпатті проклали новий маршрут для туристів”, “Як село Тур’я Ремета розвивається завдяки транскордонній співпраці”.
Еге ж, про село чимало говорять, а інформаційна оказія цього тексту — презентація проєкту  “Розробка концепції розвитку туристичних маршрутів села Тур’ї Ремети” і дискусія за участі закарпатських експертів туристичної сфери й представників громади села.
Автори розробки — ГО “Тур’я-Реметівська мрія” спільно з Тур’я-Реметівською сільською радою та департаментом економічного розвитку й торгівлі Закарпатської ОДА. Гроші на проєкт були виділені з обласного бюджету у рамках конкурсу громадських організацій (Програма розвитку туризму й курортів у Закарпатській області на 2016-2020 роки), в якому виграла і Ремета.
«Важливо, аби ми не забували цінувати те, що є нашим корінням. Цей проєкт є нічим іншим, як спробою повернути те, що в нас було», — зазначає депутат Закарпатської обласної ради Денис Ман, який, до речі, родом з Ремети.
Яку туристичну концепцію розвитку одержало село, як грамотно втілити її ідею, у чому сильні сторони й унікальності? Як привабити туристів, якщо поруч достатньо комплексів? Тур’я Ремета — це природа, вдале розташування, історія, легенда, туристичні шляхи, гастрономія і безліч автентичних дрібничок-сенсів.

Природа, географія і транзитний потенціал

Тур’ю Ремету називають столицею Турянської долини, саме тут зливаються гірські річки Тур’я і Туриця. Село огортають гори, відтак відкриваються маршрути на Маковицю, Полонину Руну, Анталовецьку Поляну, проте їх слід паспортизувати, промаркувати, додати ознакування.
Саме тут, в урочищі Розтоки, висаджені Дугласії: потужні, красиві, вічнозелені, екзотичні для Закарпаття, з середньою висотою — 60 м.
І хоч поблизу потужні комплекси, однак Тур’я Ремета може стати затишною транзитною територією.
«Тур’я Ремета може стати хорошим туристичним проміжним вузловим населеним пунктом, де можуть зупинятися туристи, які, скажімо, подорожують у ті ж Лумшори чи Воєводино. Ми дійсно маємо, що розказати й показати. Наявність цієї Концепції, думаю, дозволить селу з великою історією і великим багажем всяких цікавинок повернути його у розповіді наших екскурсоводів», — каже сільський голова Михайло Біган.
Жорсткіше і впевненіше висловлюється президент Закарпатської  туристичної організації Федір Шандор.
«Тур’я Ремета може зробити себе транзитним пунктом у локальному туризмі. Якщо це не зробить місцева адміністрація, місцевий  актив, то прийде чужий актив. Я знаю, що реметяни будуть злитися, коли прийде київський або львівський бізнес-актив, вибудує тут щось і буде заробляти. То буде ваша проблема, якщо не будете киватися».

Історія, архітектура, вузькоколійка, легендарний Федір Фекета і власні туристичні маршрути

Перші письмові згадки про село датуються 1451 роком, територію наповнює сакральна архітектура.
У ХІХ ст. тут працював сталеливарний завод. Скульптуру “Геракл, що убиває гідру ” в Ужгородському замку, як твердять екскурсоводи, виготовили саме на території Турянської долини. З інших цікавинок — старий єврейський цвинтар, залишки великої кінної ферми і сліди вузькоколійки, прокладеної на початку ХХ ст. Вузькоколійка, наприклад, може трансформуватися у тематичний веломаршрут.
Найдужче Ремета пишається культовою постаттю листоноші-марафонця Федора Фекети. Народився у Реметі у 1791 році, понад 30 років працював листоношею, щодня долав 25 км до Ужгорода й назад, аби доставити пошту. Це 50 км, більше за марафонську дистанцію! Якось взимку невдало ступив на кригу річки, шубовснув під воду, застудився і невдовзі помер. Земляки встановили на його честь барельєф на стіні церкви з написом: «В Пам’ять Приязности, Тверезности, Чесности і Послужности посла Теодора Фекета. Помер Г(ода) Б(ожого) 1838». Нині перед громадою Ремети, у рамках Концепції, є ідея ознакування та маркування головного туристичного маршруту села — “Маршрут Федора Фекети”.
«Громада має дозріти до того, що їй потрібен туризм. Для цього має дозріти й інфраструктура. Наша вузькоколійка, яка проходила через село, має мати інфраструктуру для веломаршруту. Ми мали би промаркувати маршрут, яким бігав на роботу Федір Фекета — це мало би бути основним туристичним маршрутом — про це написано у результатах проєкту», — підкреслює Денис Ман.
Він натякає і на тематичний фестиваль у 2020-у.
«Наступного року планується новий фестиваль, в його основі — головний туристичний маршрут, до того часу він буде промаркований (йдеться про маршрут Фекети – авт.)».
Нещодавно у селі показали гастрономічно-історичний маршрут, презентацію провів Федір Шандор. Обійстя Владислава Симочко, який вирощує знаменитий Турянський часник.  Православний  храм  XVII ст.. з барельєфом пам’яті Федора Фекети, а поруч з церквою — могила Еліс Віндзор, є припущення, що вона походила з королівського роду Віндзорів. Наступна зупинка: міст через річку Тур’ю, який, за словами Шандора, до кінця року буде названий на честь Фекети. І ще один пункт — єврейське кладовище.
gal-67012
gal-67016
gal-67008
Гастрономія: Турянський часник і жаб’ячі лапки
Один із векторів розвитку для Тур’ї Ремети — гастрономічний. Саме тут вирощують знаменитий Турянський часник, який їде у ресторани великих українських міст і до крамниць у Закарпатті та Прикарпатті, а ще стає подарунковим сувеніром — смачним і корисним. Мешканець села Владислав Симочко цього року зібрав 5 тонн часнику, тушкує його, маринує, експериментує з прянощами, ягодами, настоянками і так званими “часниковими цукерками”. Відтепер Турянський часник має нові варіації і нове подарункове оформлення.
Dsc 2676
А ще село славиться жаб’ячими лапками. Погугліть “жаб’ячі стегенця у Реметі”, відтак натрапите на захопливі історії: “Тур’я Ремета — село в Закарпатській області з французькою родзинкою”,  “Невідома Україна: жаб’ячі лапки у Тур’ї Реметі”, “Кулінарна подорож: село в Карпатах, де неймовірно смачно готують жаб’ячі лапки”, “Made in Ukraine: Жаб’ячі лапки в глибинці Карпат”.
Шандор спонукає громаду, мовляв, а чому би не висадити у Турянській долині жасмин або ліщину. Відтак згодом можна буде говорити, наприклад, про новий гастрономічний бренд “Турянський фундук”.

Мистецькі, інфраструктурні й цифрові ідеї

На презентацію проєкту запросили також Михайла Данканича, директора Агентства регіонального розвитку та транскордонного співробітництва “Закарпаття” Закарпатської обласної ради. Він має чималий досвід у туристичному маркетингу, до прикладу, цього року втілив мистецький проєкт на Міжгірщині, де встановили три фотозони, що символізують давні традиції району і мають хештеги для популяризації у соцмережах.
«У вас наступного року, якщо все буде нормально, буде програма “Малі міста — великі враження” Міністерства Культури України — за цією програмою можна реалізувати ідею фотозон часнику чи жабки», — подає ідею Данканич.
Також він акцентує на вузькоколійці. У планах АРР Закарпаття — провести інвентаризацію вузькоколійок області. У Реметі залишилися сліди вузькоколійки, тож, на думку експерта, на її місці доцільно створити веломаршрут.
gal-67028
gal-67036
gal-67044
gal-67040
gal-67032
gal-67024
Ще одна тема — геомаршрут. АРР Закарпаття спільно зі словацькими партнерами хоче створити мапу геоточок Закарпаття з “доповненою реальністю” віртуальними елементами (AR). Йдеться про карту місць метеоритів, гейзерів, вулканів. До прикладу, робиш селфі біля метеориту Княгиня у однойменному селі на Великоберезнянщині, а у кадрі виринає віртуальна реальність — летить метеорит. Знімок з такими цифровими ефектами можна буде зробити тільки у визначеному місці, а це надихне туристів відвідати конкретні визначні локації. Данканич пропонує включити село у таку геомапу, тим паче у 2001 році тут впав метеорит.
«В іншому місці турист не зможе зробити таке селфі чи відео, тільки у вас. Турист уже не так історію хоче запам’ятати, як зробити красиве фото».

Майбутнє

А що далі? Розроблена концепція розвитку села. Як каже Денис Ман, результат — це “дорожня карта” у галузі туризму — 2025; два промарковані туристичні маршрути, включені до мережі туристичних шляхів; село отримає сайт і 500 карт з туристичними родзинками, а також першим у Закарпатті має концепцію розвитку туристичних маршрутів.
Проте викликів вдосталь: дороги, освітлення, сміття, замало садиб і закладів харчування… І тут треба блискавично реагувати, писати проєкти, об’єднуватися з селами-побратимами, адже у 2020 році на це виділятиметься фінансування. Як говорить Федір Шандор, наступний рік — прекрасний, ювілейний, він увійде в історію. Тож Тур’я Ремета може першою показати, як маленьке село стає хай транзитною, але самодостатньою і повноцінною туристичною дестинацією. Нині вже не актуально говорити, що розвиток можливий тільки у великих містах, а села — неперспективні. Тим паче, якщо йдеться про туризм у Закарпатті.
Евеліна Гурницька, Varosh
Фото з Ремети: Катерина Ірха





ІНШІ НОВИНИ

Коментарі

Інформаційне повідомлення
Відвідувачі, які знаходяться в групі Гости, не можуть залишати коментарі до даної публікації.

Чи правильно чинять матусі, які відводять застуджену дитину до дитячого садка? Хтось погодиться, вважаючи, що таким чином у малюка зміцнюється імунітет, а хтось упевнений: застуду краще пересидіти вдома, щоб уникнути ускладнень.   Як повідомляє портал Сlutch, відомий дитячий педіатр Євген Комаровський вирішив розставити всі крапки над "і". "Я багато разів про це писав, але ще раз хочу повторити, тому що це питання ключове: організм дитини при правильній допомозі з боку батьків справляється з ГРВІ самостійно, практично без ліків. Все, що потрібно, - це теплий одяг, прохолодне вологе повітря, рясне пиття. Список ліків в більшості випадків обмежений трьома позиціями: засіб для пероральної регідратації, сольові краплі в ніс і іноді - жарознижуючі засоби (парацетамол та ібупрофен).  Якщо при лікуванні ми не виходимо за рамки цього списку, то тоді відвідувати садок і можна, і потрібно. Якщо ж кожне ГРВІ - це привід призначити безліч ліків, якщо кожне ГРВІ закінчується ускладненнями, які